80 років тому весь світ об’єднався і поборов фашизм. Україна долучилась до традиції відзначення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в європейському дусі – не святкуючи, а вшановуючи. Українська земля стала одним з основних майданчиків воєнних дій: тут було вбито понад вісім мільйонів українців та представників нац. меншин. Зараз українці знову на собі відчувають всі жахіття війни. Не від фашизму, а від рашизму. Щодня московити руйнують домівки мирних людей, вбивають, ґвалтують, залишаючи після себе лише згарища та руїни. Тому боремося проти рашизму і вшановуємо тих, хто бився багато десятиліть тому з фашизмом.

Працівники великої читальної зали з нагоди цього дня підготували книжкову виставку «Ціна перемоги – ціна життя», на якій представлена література про часи Другої світової війни.

Запрошуємо всіх охочих до перегляду.

8 травня виповнюється 85 років з дня заснування нашої бібліотеки!

Книгозбірня з перших років свого заснування дбала не лише про пошук, комплектування та опрацювання книжкових фондів, а й про організацію видавничої роботи.

Видавнича продукція радянського періоду умовно ділилася на видання малих форм та більш вагомих – методико-бібліографічних матеріалів, бібліографічних покажчиків, посібників.

Початком кардинальних змін у видавничій діяльності ознаменувався 1986 рік виходом у світ методичних порад з популяризації художньої літератури з започаткованої серії «Правда життя і образу» (Є. Маланюк, К. Буревій, О. Ольжич, О. Теліга, І. Багряний, Г. Хоткевич, В. Стус, У. Самчук та інші).

Зі здобуттям Україною Незалежності краєзнавча робота отримала суттєвий поштовх і нові можливості. Наукові пошуки відділів бібліотеки задокументовані не лише в картотеках, а й у виданнях різного характеру. Надходження книжок і публікацій нового періоду сприяло зародженню нових напрямків, створенню нових серій, а старі суттєво трансформувалися.

З’явилися такі серії: «Науковці Львівщини», «Поборники державності України», «Життя коротке, а мистецтво вічне», «Галицькі митрополити», «Краєзнавці Львівщини», «Славетні галичани», «Секрети бібліотечної майстерності», «Від теорії – до практики», «Приватні колекції – читацькій громадськості», «Професіоналізм – основний орієнтир часу», «#Читай ua. Нове літературне покоління» та інші.

Боротьба України за незалежність з 2013 року знайшла своє відображення у покажчиках про Революцію Гідності, АТО, ООС, російсько-українську війну. Ця робота не припиняється й нині.

Зі значною частиною видань є нагода ознайомитися на виставці, розгорнутій у великій читальній залі книгозбірні. Видання систематизовані за розділами, в межах розділів – за серіями.

Запрошуємо до перегляду!

5 травня в бібліотеці відбулася бесіда Івана СВАРНИКА «Маківка». Як зазначив історик, Маківка стала поворотним пунктом першого періоду Великої війни, коли вдалося зупинити просування москалів на захід і почати визволення від них Галичини.

Маківка – не найвища гора (958 м) біля Славська, однак ця вершина перекривала шлях до Козьової, а далі через перевали на Угорську рівнину, куди рвалися москалі. Бої на Маківці тривали з 29 (точніше, з ночі 28 квітня) до 4 травня включно, коли сотні УСС вивели з поля бою на перепочинок і докомплектування. Легіон УСС на той момент складався з 2 куренів (Г. Коссака й В. Дідушка). У битві брали участь одночасно 5 сотень, деякі ввели 2 травня як підкріплення. УСС входили до складу 55 піхотної дивізії ген. Фляйшнера 130 бригади, якою командував Йосиф Доброволя-Вітошинський. Протистояли січовикам Овруцький і Кременецький піхотні полки, а з 30 квітня їх підтримали частини Каспійського полку. На початку бою, 29 квітня, українці вибили москалів з Маківки, 30 квітня,1 і 2 травня тривали контратаки москалів. Траншеї по кілька разів переходили з рук в руки, часто відбувалася рукопашна боротьба. Як писав 1 травня Д. Вітовський, «Клекотіли по обох сторонах скоростріли, при землі гупали ручні гранати – здавалося, гора рухається, дихає пеклом». Січовики виявили дивовижну стійкість і мужність, відстоюючи свої позиції. За ці бої срібним хрестом за мужність були нагороджені О. Степанівна, С. Галєчко, П. Дідушок, Р. Сушко, С. Ґорук, А. Мельник, О. Букшований та багато інших стрільців і старшин. Втрати УСС на 4 травня склали 42 вбитими, 76 пораненими, 35 полоненими. Невідомі втрати угорських гонведів. Москалі загалом втратили вбитими й пораненими бл. 3 тис. бійців. Після виведення з бою українців їхні позиції зайняли австрійці й угорці. 5 травня Маківку знову захопили москалі. Однак стратегічне завдання УСС виконали. Затятий опір на Маківці дозволив австро-німецьким військам сконцентрувати резерви й розпочати контрнаступ проти москалів. В результаті 22 червня було звільнено Львів.